Київською філією ВНДІТЕ (науково-дослідний інститут технічної естетики) ще наприкінці 60-х років було розроблено кілька нових варіантів зовнішньої форми та інтер’єру «кабіни з оперенням» вантажного автомобіля КрАЗ. Автори проекту – художник-конструктори Р. Камінський, А. Недопака, Н. Обезюк, Л. Стрельченко та Я. Файнлеб – прагнули створити зручну для водія машину з сучасними, технологічними та «патенточистими» зовнішніми формами, що відображають функціональну особливість важкого вантажного автомобіля. Ось як описується цей дизайн-проект у журналі «Технічна естетика», №6 за 1968 р.
В основу розробок покладено ергономічний принцип формоутворення, який виражався, зокрема, у використанні в якості модуля розмірів людського тіла.
Інший принцип, яким керувалися автори, прагнучи досягти цілісності всіх форм машини, – побудова криволінійних поверхонь кабіни, капота та інших елементів обертанням однієї і тієї ж (для цього варіанту) кривої другого порядку з центром обертання на площині симетрії автомобіля. У результаті КрАЗ втратив свій архаїчний та невиразний вигляд і набув рис сучасного (на той час) «автомобільного стилю».
Кабіна і капот стали ширшими, крила звужені або зовсім усунені, капот має майже однакову ширину вздовж своєї поздовжньої осі. Передній частині капота надана криволінійна «падаюча» форма, естетично більше виразна і при цьому забезпечує кращу оглядовість. У всіх випадках скорочена висота фальшрадіатора; фари, фальшрадіатор і бампер композиційно та стилістично узгоджені, завдяки чому оперення набуло необхідної цілісності та стилістичної єдності.
Мал. 1
Один з варіантів (рис. 1) відрізняється монументальністю форм, що підкреслюють міць машини, причому верхня частина кабіни та капот мають більш плавні та обтічні форми, ніж бампер, фальшрадіатор, крила та бічні частини кабіни. Таке пластичне рішення, окрім суто функціональних завдань, врівноважило і пом’якшило прямолінійну — «рубану» — нижню частину і додало зовнішньому вигляду КрАЗу необхідний елемент динаміки.
Мал. 2
В іншому варіанті (мал. 2) бампер об’єднаний з фальшраднатором, а крила усунуті, внаслідок чого ширина кабіни збільшена до габаритного розміру машини. Як і в першому варіанті, тут переважають прямі лінії та стереометричні форми. Принципово інший підхід до пластичного рішення автомобіля, заснований не на контрастах, а на підпорядкуванні форм, є третім варіантом, в якому майже всі елементи кабіни і оперення мають криволінійні обриси і злиті в одне нерозривне ціле. Зберігши всі деталі оперення, автори, однак, повністю переробили пластику машини (рис. 3).
Мал. 3 Найбільш радикальна зміна зовнішньої форми прототипу здійснено у варіанті, що передбачає відмову від класичної схеми розміщення двигуна (на відміну від інших, даний варіант призначений для використання зі спеціальним обладнанням). Розміщення двигуна під кабіною призвело до спрощення форм і скорочення кількості функціональних елементів, Кабіна майже втратила оперення. Невеликий капот перемістився в задню частину, що значно покращило оглядовість. Відсутні крила та фальшрадіатор. Вся передня частина машини являє собою цілісний об’єм з невеликими виступами ззаду і спереду, а враження динамічності, яке повідомляв КрАЗ капот, тепер досягається нахилом переднього і бічного скла (рис. 4).
Мал. 4
Паралельно із рішенням зовнішніх форм велися розробки інтер’єру кабіни. В результаті реконструйовано всі елементи: крісла водія та пасажирів, приладові дошки тощо. Запропоновано оригінальну конструкцію крісла водія. В одному з двох варіантів це крісло має великі можливості регулювання у різних напрямках. Приладова дошка в цьому варіанті знаходиться під кермом так, що водій може маніпулювати кнопками, не знімаючи руки з керма. В іншому варіанті регулюється по висоті тільки спинка сидіння, а все необхідне припасування здійснюється зміною положень педалей гальма і зчеплення.
Кольорове рішення КрАЗу витримано у теплих та світлих тонах. Колір виділяє функціональні елементи автомобіля та підкреслює його тектоніку.
