Німецький автомобільний концерн Volkswagen Group офіційно та повністю припинив будь-яку корпоративну та капітальну участь у долі легендарного французького бренду гіперкарів Bugatti. Німецький автогігант повністю розпродав свої фінальні залишкові пакети акцій, остаточно передавши стовідсотковий контроль над маркою хорватській компанії Rimac Group під керівництвом інженера та підприємця Мате Рімаца.
Ця угода ставить крапку у 28-річній епосі правління вольфсбурзького концерну, який викупив права на інтелектуальну власність та спадщину Етторе Бугатті у 1998 році. Процес розпочався ще у 2021 році, коли сторони створили спільне підприємство Bugatti Rimac, де хорватська сторона утримувала 55% акцій, а німецький Porsche контролювал 45% активів.
Новий етап масштабного антикризового плану німецького автоконцерну Future Plan 2030, що спрямований на тотальне скорочення витрат та ліквідацію збиткових і високоризикованих активів, змусив Volkswagen повністю позбутися цієї частки. Мате Рімац офіційно підтвердив завершення транзакції, зазначивши, що тепер бренд Bugatti отримав повну незалежність від бюрократичних конвеєрних структур великих європейських корпорацій і розвиватиметься за гнучкими лекалами штучного інжинірингу.
Незважаючи на зміну власників, штаб-квартира, історичне родове гніздо бренду – замок Шато Сен-Жан – та спеціалізоване ательє штучного збирання машин залишаться в ельзаському місті Мольсайм (Франція). Першим продуктом повністю нової, незалежної епохи стане революційний гіперкар Bugatti Tourbillon, постачання перших товарних екземплярів якого заможним клієнтам розпочнеться найближчим часом. Французько-хорватський інженерний альянс також підтвердив розробку абсолютно нової лінійки високопродуктивних ексклюзивних продуктів, які будуть представлені до кінця поточного десятиліття.
Довідка «АЦ»
Історична присутність марки Bugatti у складі концерну Volkswagen Group, започаткована за капітального керівництва легендарного патріарха німецької індустрії Фердинанда Пієха, повністю перевернула уявлення світу про межі інженерних можливостей. Саме за колосальні бюджети Wolfsburg у 2005 році було створено монументальний гіперкар Bugatti Veyron 16.4, який став першим у світі серійним автомобілем потужністю понад 1000 к.с. та перешагнув психологічний швидкісний бар’єр у 400 км/год. Його «серце» – унікальний 8-літровий двигун W16 із чотирма турбокомпресорами – став вершиною традиційної механічної культури XX століття. Проте з погляду бізнесу цей проєкт завжди був глибоко збитковим: за підрахунками аналітиків фірми Bernstein Research, на кожному проданому екземплярі Veyron концерн втрачав близько $6,2 млн, утримуючи марку суворо заради престижу та демонстрації високого технологічного статусу.
