Рівно 40 років тому, 26 квітня 1986-го, сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – вибух реактора на Чорнобильській АЕС. Для усунення наслідків цієї жахливої аварії було поставлено завдання перед автозаводами, зокрема перед «КрАЗом» – побудувати машину, здатну працювати в зоні підвищеного забруднення. Для цього на підприємстві було створено робочу групу на чолі з інженером-конструктором Віктором Холявком. Було ухвалено рішення створити спеціальний автомобіль на базі самоскида КрАЗ-256Б1.
Для захисту водія від радіації було розроблено спеціальну капсулу зі свинцю, яку передбачалося розмістити всередині стандартної кабіни – для маскування. Однак у ході роботи над модернізацією фільтровентиляційної установки ФВУ-100Н, через стислі терміни, було вирішено розмістити капсулу без кабіни. Саму капсулу зварювали з кількох панелей.
Джерело – АвтоКрАЗЗовнішні листи виконували із сталевого листа завтовшки 3 мм, а внутрішній простір заповнювався свинцем. Товщина свинцевої прокладки на панелях підлоги становила 30 мм, на бічних стінках – 25 мм, на даху – 12 мм. Вікна кабіни виготовлялися із спеціального протирадіаційного скла розміром 300х300 мм і завтовшки 75 мм. Через затримку з постачанням склоблоків з Москви, капсули на перших восьми зразках не мали бічного скла. Внутрішня оббивка кабіни була виконана з вініпласту завтовшки до 8 мм.
Свинцева капсула вийшла дуже важкою – її маса перевищила 3 тонни. І головне – ця вага нерівномірно розподілялася на ходову частину. Потрібно було посилення лівого лонжерона рами. Було підвищено тиск у лівому передньому колесі – з 6,5 до 7,5 кгс/см кв. Відрегулювали на підвищений тиск й насос гідропідсилювача керма.
Джерело – АвтоКрАЗ Початковий варіант капсули, розміщеної всередині стандартної кабіни самоскида
Для кращого захисту водія від радіоактивного випромінювання механічні приводи керування автомобілем були замінені на гідропневматичні та пневмоелектричні. Так, було встановлено гідропневматичний привід управління зчеплення, але в середньому мосту застосували енергоакумулятори з пневматичним управлінням. У самій роздавальній коробці була постійно включена знижена передача, яка вимикалася в нейтральне положення електропневмоприводом. Робота фільтровентиляційної установки забезпечувалася від генератора двигуна, а у разі його зупинки – від АКБ, кількість яких збільшили до чотирьох.
Перший екземпляр спеціального автомобіля КрАЗ-256Б1-030 виїхав із воріт експериментального цеху 10 липня 1986 року. Машина була обкатана у районі Кременчука. Протягом наступного тижня було виготовлено партію із семи машин. А всього самоскидів-ліквідаторів збудували 18 одиниць. Останні зразки були зроблені 27 липня, тобто через місяць після отримання завдання.
Також читайте:
Як виглядає експозиція техніки у зоні відчуження ЧАЕС (фото)
