В угорському місті Тапольця нещодавно відбулася вже 5-та Міжнародна зустріч Ikarus – один із найбільших заходів для шанувальників автобусів цієї легендарної марки. Вона проходила на території колишніх казарм Кініжі – ім’я, дане військовому об’єкту на честь Пала Кініжі, знаменитого угорського воєначальника XV століття, повідомляє Raw21.com.
Головною подією стала виставка автобусів: за повідомленнями місцевої преси, на майданчику зібралося понад 60 машин, а також багато інших історичних автомобілів.
Особливо цікавим був склад автобусів транспортної компанії MÁV/Volán. Серед офіційно заявлених машин були:
Ikarus 55 і 66 Faros, Ikarus 260, Ikarus 256, Ikarus 266, Ikarus 280, причому серед них знаходився знаменитий 200-тисячний Ikarus 280. Всього від MÁV на захід приїхало вісім ретроавтобусів.










Не лише виставка
Протягом дня Тапольцем були організовані міські ретро-маршрути. Для пасажирів це була можливість не просто подивитися на автобуси, а й покататися ними.
Найвидовищнішим пунктом програми стала денна колона через Калі-басейн — близько 34 км, тривалістю приблизно 1 годину 15 хвилин. Тобто десятки старих «Ікарусів» одночасно вирушили мальовничими дорогами Балатонської височини.
Окрему увагу преси отримав Ikarus 280 із Залаегерсега, знаний як «синій зчленований». Це машина 1992 року випуску, колишній автобус Будапештської транспортної компанії, відомий насамперед своїм виглядом, який уособлював історію угорського громадського транспорту. На зустрічі його не лише виставляли, а й вивезли на спеціальну фотопоїздку до Сент-Дьордь-хедь та інших місць Балатонського краю.
Тапільська зустріч має досить цікаву історію. Перший такий фестиваль відбувся 2016 року. Організатори задумували його як угорський аналог міжнародних зустрічей Ikarus, які відбуваються у Німеччині у непарні роки. Тому в Угорщині захід проводиться у парні роки.
Виходить своєрідна традиція: 2016 → 2018 → 2020 → 2024 → 2026 (з перервою, пов’язаною з пандемійним періодом).








Атмосфера
За фотографіями та відгуками угорської преси, це радше велике свято автобусної історії, ніж звичайна виставка. Туди приїжджають власники та реставратори машин, колишні водії, колекціонери, фотографи та просто люди, які пам’ятають Ikarus у повсякденному житті.
І це особливо помітно на прикладі того ж «синього» Ikarus 280: відвідувачі не просто фотографували його — багато хто впізнавав автобус свого дитинства. Місцевий водій Терек Балінт розповідав, що люди й досі усміхаються і махають рукою, коли бачать старий Ikarus на дорозі.








Також читайте:

Як в Україні працює дуже рідкісний автобус Ikarus


