Адміністрація президента США Дональда Трампа виступила з жорсткою та безпрецедентною публічною критикою на адресу автомобільного концерну Ford Motor, звинувативши бренд у небезпечному зближенні з китайськими державними підприємствами. Цей гучний політичний обмін ударами відбувся напередодні запланованої на кінець вересня офіційної зустрічі Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном. В оприлюдненому офіційному листі на ім’я генерального директора Ford Джима Фарлі від 3 вересня 2026 року, міністр транспорту США Шон П. Даффі висловив «глибоке занепокоєння» стратегічним курсом марки, заявивши, що компанія активно переплітає своє майбутнє з інтересами Пекіна.
Реакція концерну Ford була миттєвою та вельми різкою. Автовиробник, який історично позиціонує себе як «найбільш американський бренд», назвав заяви Міністерства транспорту «помилковою спробою назбирати гучних газетних заголовків за рахунок компанії, яка зробила для американської промисловості більше, ніж будь-яка інша в історії країни». У пресрелізі підкреслюється, що завод BlueOval Battery Park Michigan повністю належить і керується компанією Ford, забезпечує створення 1700 нових робочих місць у США та виробляє продукцію американськими руками для американських автомобілів.
Довідка «АЦ»
Жорстке політичне протистояння навколо ліцензійних угод Ford відображає глибоку технологічну пастку, в яку потрапили провідні американські та європейські автомобільні гіганти під час переходу на екологічні стандарти. Головна інженерна деталь цієї проблеми полягає в тому, що Китай на сьогодні одноосібно контролює понад 75% світового ланцюжка поставок літій-іонних акумуляторів та утримує ключові патенти на випуск найдешевших і найдовговічніших літій-залізо-фосфатних (LFP) осередків живлення. Жоден західний автовиробник, включаючи Ford, General Motors чи Stellantis, зараз фізично не здатний створити конкурентоспроможний масовий електромобіль чи плагін-гібрид без закупівлі китайських хімічних формул чи софту термоменеджменту батарей. Прагматичний крок Джима Фарлі щодо купівлі ліцензій у CATL мав на меті локалізувати виробництво всередині США, щоб обійти жорсткі митні мита Трампа та задіяти американських робітників. Проте для Вашингтона використання будь-яких технологій, пов’язаних із Пекіном, є юридичним тригером для блокування, що змушує менеджмент Ford шукати складні логістичні компроміси, жертвуючи швидкістю оновлення модельного ряду заради збереження мільярдних державних субсидій.
Також читайте:
Китайська експансія до Іспанії: Geely займе конвеєр заводу Ford, що простоює
