На автомобільному аукціоні в Монтереї встановлено абсолютний історичний рекорд вартості для американського автомобілебудування. Унікальний спорткар Shelby Cobra Daytona Coupe 1964 року випуску був проданий аукціонним будинком Gooding Christie’s за астрономічну суму 42 905 000 доларів США. Попередній естимейт експертів, який становив близько 25 мільйонів доларів, залишився далеко позаду, а ім’я нового власника раритету вирішили зберегти в таємниці.
Головна історична цінність цього лота полягає в тому, що перед нами шасі з індексом CSX2300 – найперший екземпляр із шести коли-небудь побудованих купе цієї серії. Керролл Шелбі задумав створення модифікації Daytona з однією конкретною метою – перервати тотальне домінування заводської команди Ferrari у європейських перегонах на витривалість.
Технічною основою проєкту став британський родстер AC Ace, який оснастили американським двигуном V8. Оскільки відкритий кузов базової «Кобри» через погану аеродинаміку не дозволяв наздогнати купе Ferrari 250 GTO на прямих, конструктори спроєктували повністю закритий обтічний кузов фастбек.
Шасі CSX2300 дебютувало у фінальному раунді Міжнародного чемпіонату FIA GT 1964 року, де одразу виграло два спецділянки. Автомобіль брав участь у добовому марафоні 24 години Ле-Мана, де впевнено лідирував у своєму класі до поломки колінчастого вала.
Протягом 1965 року цей болід штурмував траси в Дайтоні, Себрінзі, Reims та брав участь у перегонах 1000 кілометрів Нюрбургрингу. Хоча у тому сезоні конкретний екземпляр не здобув індивідуальних перших місць, його стабільні фініші допомогли команді Shelby American офіційно завоювати титул чемпіона світу серед виробників за версією FIA у 1965 році.
Після завершення кар’єри в США машину експортували до Японії для участі у Гран-прі 1966 року, згодом її викупив сам Керролл Шелбі для повної реставрації, а останні два десятиліття купе перебувало у приватній колекції Ларрі Боумана.
Довідка «АЦ»
Унікальний аеродинамічний кузов для Shelby Cobra Daytona Coupe спроєктував молодий 24-річний американський інженер та дизайнер Піт Брок, який на той час працював у штаті компанії Керролла Шелбі. Брок створював макет інтуїтивно, спираючись на довоєнні німецькі інженерні звіти про зниження лобового опору за рахунок різко обрізаної вертикальної корми (так званий «ефект Камма» або Kammback).
Коли перший прототип виїхав на тестовий трек наприкінці 1963 року, за рахунок нової форми кузова максимальна швидкість машини на прямій зросла одразу на 48 км/год порівняно з відкритим родстером Cobra, що дозволило маленькій американській команді розгромити заводські боліди Ferrari на швидкісній прямій Мульсан у Ле-Мані.
